родинне свято У колі рідної сім'ї

Тема. Родинне свято»У колі рідної сім’ї» з виставою «Небесні світлячки»

Мета. Розкрити значення сім’ї в житті дитини. Вчити творити добро та дарувати душевне тепло рідним, близьким. Виховувати шанобливе ставлення до своєї родини.

 Вчитель.  Сьогодні у нас в гостях найдорожчі для нас люди – наші рідні: матусі, татусі, бабусі та дідусі, братики та сестрички. Ми з вами всі– український народ, який складається з малих і великих, дружніх і працьовитих родин. Як могутня ріка бере свою силу з маленьких джерел, так і наша Україна збагачується маленькими родинами, сім’ями. І хочеться, щоб наша річка була повноводою, щоб велика родина була красивою, щасливою.

Сім’я, мов сонечко, зігріває людину від її народження і до кінця днів. Вона є осередком тепла і любові для дитини, дає їй перші уявлення про доброту, культуру поведінки, моральність. Тому так важливо, щоб у родині панувала злагода і повага до всіх її членів. А сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

Добрий день вам,люди добрі!

Щиро просим до господи.

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати.

На щиру розмову зібрались ми з вами.

Розмову сьогодні присвятимо мамам,

А ще татусям, дідусям і бабусям,

Братам і сестричкам.

В сім’ї розпочинається життя дитини

Тому від мами й тата в неї все!

Тож всі повадки й правила з родини

Дитя в життя з собою понесе.

Тому народ не раз попереджає

Гни деревце, ще поки молоде.

вчи діток, як малі, це кожен добре знає,

Від цього правила не дінешся ніде.

Виходять хлопчики й дівчатка. Ведуть розмову.

-         А скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?

-         Ти що? Не знаєш? Сім’я-це «сім  я». це означає, що в повній сім’ї повинні бути мама, тато,і п'ятеро дітей. Ясно?

-         Тепер ясно, зрозуміло. То що, у мене сім’я неповна? У нас тільки двоє дітей…

-         Отож-неповна. А треба, щоб було так, як у народній приказці: « У нашого Омелька невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько й мати, та їхні три брати!».

-         Ого! Оце так сімейка! Там, певно забувають, як кого звати… бо ж їх так багато!

-         Не забувають, не бійся!. Зате там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім!

-         У великій сім’ї діти виростають дружними, роботящими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі! А як росте одне дитя, воно частіше буває егоїстом, бо звикло, що все – для нього одного…

-         Цінуймо свою сім]ю, свою родину, щоб не бути у цьому світі одинокими. А про батьків недаремно говорять, що від малих дітей голова болить, а від великих-серце.

-         Батьки наші піклуються про нас, оберігають від біди, годують, вчать, виховують, а найголовніше-дуже нас люблять, понад усе на світі. А тому за науку цілуй батька й неньку в руку.

В дитини від родини чуйність, ласка

І від родини в неї доброта.

В сім’ї для неї оживає казка

І кожна стежечка - проста.

Бо є підтримка тут і є порада,

Турбота є, любов, а ще – тепло.

І задоволена дитина, дуже рада.

Тож хочеться, щоб завжди так було!

Бо ж діти, як пташата у гніздечку,

До маминого туляться плеча

І до татусевого сердечка,

Тож треба, щоб любов в сім’ї жила.

Любов в сім’ї – для всіх – усіх важливо,

Бо зігріває нас вона.

Любов земна – це справді дивне диво,

І нам потрібна лиш вона одна.

Це ж від любові квітка зацвітає

І пташки спів у лісі навесні.

І від любові серденько співає,

А дні стають чарівні і ясні.

Усе найкраще в світі від любові!

Це найсвітліше в світі почуття.

І ми тоді на подвиги готові,

Коли любов приходить у життя.

Учні читають твори про свою родину.

        Материнство. Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене художниками всіх народів і у всі віки. Жінка – мати була добрим ангелом домашнього вогнища. Її мудрість поважали у сім’ї, в її розрадах знаходило спокій зранене і зболене синівське серце. Мати з дитиною – символ буття на землі. Мати благословляє перший подих дитини і першу думку, першу радість і перший сум.

Матусю рідна, я тебе кохаю.

Бо ти найкраща, матінко моя.

Ти все для мене робиш, я це знаю,

Тож бути доброю у тебе вчуся я.

І бути мудрою,й таке ж терпіння м’яти,

Й красивою я хочу бути, як і ти.

З шляху правдивого ніколи не звертати,

А прямувати чітко до мети.

Вірш « Молитва за маму» ( Р. Завадович)

(дівчинка у білому зі свічкою на колінах перед іконою)

Є у мене найкраща у світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб ними раділа – пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, царице, на сонячнім троні.

Інсценізація вірша І. Вієру « Мамо, чому?»

Син.    Чому у тебе у косі ясна забриніла раптом сивина?

Мати.  Од любові, од…надій: ти ж один у мене, сину мій.

Син.     А у бабусі голова біліш – тож мене бабуся любить більш?

Мати.  В неї діти – доньки і сини – додають сердешній сивини.

Син.    Чом же тьотя біла, як зима – в неї ж діток не було й нема?

Мати. Так, синочку,біла геть вона, бо нудьгує цілий вік одна.

           Тато! Споконвіку в сім’ї батько вважався господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьківський наказ були законом для дітей. Тому батька завжди поважали у сім’ї. його слово завжди сприймалося всерйоз і змушувало глибоко задумуватися над життям, виховувало такі риси, як доброта, чесність, відповідальність.

У мене таточко серйозний і правдивий.

І я таким же бути в нього вчусь.

Ми завжди разом, тому я щасливий.

І труднощів я також не боюсь.

 А все робити вчуся так, як тато,

І вже навчивсь ремесел багатьох.

І хоч роботи завжди в нас багато,

Та все здолати можемо ми вдвох.

          Сім’я займає особливе місце в житті людини. Тато й мама дають дитині життя, виховують, навчають, привчають до праці. Вони хвилюються за невдачі і радіють успіхам. Сім’я складається з батьків і дітей, які люблять один одного, піклуються і допомагають один одному. Діти схожі на батьків як ззовні, так і характером. Звідси і з’явились в народі прислів’я:

Які мама й татко – таке дитятко.

Який дуб, такий тин, який батько – такий син.

Я про бабусю хочу розказати,

Вона у нас – це справжня доброта.

Вона все вміє: шити, готувати,

Хоч доля у бабусі непроста.

Які пісні вона для нас співає!

Які казки приходять з нею в сни!

Вона історії, легенди різні знає,

А в погляді її – тепло весни.

Інсценізація. Розмова бабусі та онука.

Онук.  Ой, бабусю, у ваших косах вже чотири сивих волосинки, а вчора було три. Чому посивіла ще одна волосинка? 

Бабуся.  Від болю, добрий онучку. Коли болить серце, тоді і сивіє волосинка.

Онук.   А від чого ж у вас боліло серце?

Бабуся.  Пам’ятаєш, як ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілочці. Серце заболіло, а волосинка посивіла.

Онук. Бабусенько люба, а як я вилізу на високе дерево і сяду на товсту гілку, волосинка не посивіє?

Я розкажу вам про свого дідуся,

Бо він у мене справжній трудівник.

І я у нього працювати вчуся

Й тримати слово, як дідусь, вже звик.

Тож з дідусем завжди ми разом всюди,

І нам удвох і горе – не біда!

Про нас тепер уже всі кажуть люди:

« старий з малим – це не розлийвода!»

З сестричкою ми наче риба з водою.

Одні в нас і думи, і мрії.

Немає секретів з моєю сестрою,

А спільні в нас ігри й надії.

Ми в дружбі і радості з нею живемо,

Вчимося, співаєм, читаєм.

Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо

І завжди усе ми встигаєм!

А як ми із братом в родині живемо,

Ви хочете знати про те?

В басейні ми поруч щоденно пливемо

І ходимо на карате.

Вчимося ми добре, і кожен це знає,

Без знань не підете в життя.

Мене доброті брат мій рідний навчає

І мудро веде в майбуття.

Сімейні смішинки.

(Дівчинка – мама читає молитву)

Боже, Отче, глянь на діти

На дрібненькі твої квіти.

Світи сонцем і зірками,

Над малими школярами

Дай їм сили і охоти

До науки, до роботи,

Чемність, квіти, серце гоже,

Пильність пташки дай нам, Боже!

Щоб росли всі здоровенькі,

На потіху батька й неньки.

Дух Святий най з ними буде,

Щоб зросли з них добрі люди.

  

Бабусю шануйте і дідуся!

Матусю любіть і тата!

Нехай родина дружня вся

Буде на радість завжди багата!

Вистава « Небесні світлячки»

Хай тішаться онуками бабуся і дід!

Хай татко та мама радіє дитині!

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир панують в родині!

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без татової строгості і жарту

І без свого родинного тепла.

Допоки батько живий,

Доки мати жива,

Поспішаймо сказати

Найніжніші слова.

Рідна мамо, живи!

Рідний тату, живи!

Рідна бабцю, живи!

Рідний дідусю, живи!

Найдорожчі у світі – це ви!