відкритий урок.Ніколи не втрачай віри у свої сили. В. Сухомлинський. «Як Павлик списав у Зіни задачу», «Найкраща лінійка».

Тема. Ніколи не втрачай віри у свої сили. В. Сухомлинський. «Як Павлик списав у Зіни задачу», «Найкраща лінійка».

Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість В. Сухомлинського. Вчити орієнтуватися у структурі тексту, формувати уміння визначати головну думку твору, давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати їх вчинки та поведінку, висловлювати оцінні судження. Виховувати віру в свої сили.

1.     Організаційна частина.

Усміхнімось сонечку: «Здрастуй, золотаве!»

Усміхнімось один одному, погляньмо ласкаво.

Хай сьогодні в кожне серце наш урок додасть тепла,

А ми гостям усміхнімось, побажаємо добра.

-         У мене є чарівна торбинка доброти. Ви повинні були записати свої добрі справи, які робили протягом тижня. Складемо їх у торбинку доброти. Чи можна її вже зав’язати?(Ні.) Людина ніколи не повинна зупинятись творити добро.

Девіз уроку: «Ніколи не втрачай віри у свої сили»

Вправа «Очікування»

-         Діти, чого очікуєте ви від уроку?

Знати:………….

Вміти:………….

Цінувати:…….- а що цінувати, ви визначите, якщо добре попрацюєте на уроці.

-         Я очікую від вас плідної праці. Сподіваюся, що ви будете активними, дружними, будете виразно читати, творчо працювати, фантазувати.

2.     Мотивація навчальної діяльності. (слайди)

1слайд. Прочитай на одному диханні слова, які заховались у словах:

Посуд, весело, сервіз, другий, чудово, просторий, плями, план.

2слайд. Гра» Закінчи речення».

Я люблю читати оповідання, в якому…

Гарно жити на світі, коли …, …, …,… .

Добра людина та, яка…., …, …, ….

Справжній товариш той, хто…….  .

3.     Перевірка домашнього завдання.

-         Яку тему вивчаємо?

-         У давнину наш народ називали чудовим словом «добричі». Це тому, що дуже добрі й чуйні люди були наші предки: ні на кого не нападали, ні у кого нічого не відбирали, а навпаки, останнє віддавали. Були то справжні українці, творили тільки добро, жили у мирі та злагоді. Недарма у народі кажуть: «Добре там жити, де вміють дружити».

-         Який твір вивчали на минулому уроці? Хто його автор?

Читання окремими учнями. Запитання до них.

Гра «Посперечаймося».

-         Я говоритиму твердження, а ви відповідайте – так чи ні.

-         У Славка словник звичайний? (Ні)

-         З дитинства вивчив 10 слів?  (так)

-         Принесе відро води?  (Ні)

-         Друга виручить з біди?  (Ні)

-         Славі буде важко з нами?  (Так)

-         Знайомі й друзі люблять славу?  (ні)

-         Він залишиться один?  (Так і ні)

Гра «Мікрофон»

-         Що побажаєте Славі?

4.     Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Вікторина.

-         Послухайте ланцюжки слів. У яких творах зустрічались ці персонажі і предмети?

А) Полиці. Господар. Могутній богатир. Вогненна книга. (Спляча книга)

Б) Учитель, Віталик, Петрик. Вогнегривий кінь. ( Кінь утік).

В) Старий майстер, хлопчик, відбиток ноги.  (Який слід повинна залишити людина на землі?)

 Г) Горобчик, горобчиха, сонце, вогонь. (Горобчик і вогонь).

Д) Сергійко, Максим, Петро, квітка.  (Сергійкова квітка)

-  Хто автор цих чудових творів?

Виступ довідкового бюро.

1.     Василь Олександрович Сухомлинський народився 1918 року у с. Василівка на Кіровоградщині в бідній селянській родині. Батько працював  столяром, був освіченою і шанованою людиною в селі. У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей. Усі четверо стали вчителями. 32 роки вів він свій педагогічний щоденник, а потім його роздуми ставали книгами. Для наймолодших створив понад 1500 казок, новел та легенд.

2.     У 1937 році успішно закінчує педагогічний інститут у Полтаві. Одержав диплом учителя української мови. Працював учителем, де і відкрився його талант. З-під його пера з’явилося багато розповідей про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, працелюбних мурашок, веселого метелика, про дітей.

3.     У липні 1948 року був призначений директором Павлиської школи, якій віддав 22 роки життя.

4.     Прожив Василь Олександрович 52 роки, написавши понад 70 томів наукових праць. Останні слова були про школу: «Знову вересень…Дзвоник. Діти йдуть до школи, а я йду з життя…» 2 вересня його серце зупинилося. Він був доброю людиною і хотів, щоб його вихованці і всі діти виростали добрими, чуйними, працьовитими, любили і поважали своїх батьків, свою рідну землю, свою Батьківщину.

Вчитель.  - Людина, - стверджував видатний педагог, - народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб залишити на землі слід вічний. Вічний слід залишив по собі Василь Олександрович Сухомлинський. Сьогодні ми ознайомимось з новими творами В. Сухомлинського, в яких він описує ситуації із шкільного життя.

Опрацювання твору «Як Павлик списав у Зіни задачу?»

Робота над заголовком.

-         Прочитайте назву твору і скажіть, чи можна передбачити, про кого він?

Чому так трапилось, що Павлик списав задачу?

Слухання. Завдання: - Де відбулися описані події? То чому Павлик списав у Зіни задачу?

Словникова робота. Зарано – рано, завчасно.

                                       Стурбований – схвильований,збентежений,знервований.

                                        Похнюпив – схилив.

Читання учнями: мовчки, повільно тихо, голосно швидко.

                                        Розв’язати

                                       Почервонів

                                       Списувати

                                       Перевірити

                                       Наступною

Добір синонімів (стурбований), антонім (спокійний), фразеологізм (почервонів) пекти раків, горить, як мак.

Повторне читання вголос. – Назвіть головних і другорядних дійових осіб.

 Аналіз змісту.

-         Чому Павлик прийшов до школи стурбований?

-         Чому він не розв’язав задачі?

-          З яким проханням він звернувся до Зіни? Що помітив у зошиті дівчинки? Чи сказав він про помилку? Поміркуйте, чому він так вчинив? 

-         Які оцінки отримали діти? Прочитайте, як Зіна і Павлик відреагували на них?

-         Які риси характеру проявилися у цьому вчинку? (обирають з карток: лінь, небажання самостійно працювати, нечесність, невдячність, непорядність)

-         Як далі можуть скластися стосунки Павлика і Зіни?

-         Чи знайома вам така ситуація? Чи потрапляли ви у таку ситуацію? Як з неї виходили?

Повторне мовчазне читання.

Завдання для 1 групи: - підготувати запитання до тексту.

Завдання для 2 групи: - підготуватись до читання в особах.

Завдання для 3 групи: - підготуватись до творчої інсценізації.

Складання плану оповідання: 1 і 2 групи – звичайний

                                                           3 – цитатний

Складання діалогу – Яка розмова могла відбутися між Зіною і Павликом на перерві?

-         Визначення жанру твору.

Робота з ілюстрацією до оповідання.

-         Розгляньте малюнок до твору. Знайдіть і зачитайте уривок  твору, який зобразив художник.

Гра  «Судді й адвокати».

Судді мають звинуватити героя твору, знайти його негативні риси. Адвокати – виправдати, знайти позитивне у вчинках.

Фізкультхвилинка. Рухи під мелодію пісні «Усмішка».

Опрацювання оповідання «Найкраща лінійка».

-         Як ви гадаєте, про що цей твір?

1.     Підготовка до самостійного читання.

Письмові                   праці

Найкращі                  лінійка

Ручної                        роботи

Кострубата                оцінки

Гладенька

-         Що спільного у словах кожної колонки? (прикметники, іменники)

-         Утворіть словосполучення, з’єднавши слова 1 і 2колонок.

-         Який іменник поєднався з двома прикметниками?

-         Що означає слово «кострубата»? (З нерівною поверхнею, шорстка)

2.     Самостійне мовчазне читання з наступним тестуванням.

Тест. «Що з двох правильне?»

1.     Цей твір є…

А) казкою;  б) оповіданням.

2.     Микола й Роман були:

А) однокласниками;   б) сусідами.

3.     За письмові роботи найкращі оцінки у…

А) Романа;   б)Миколи.

4. Після уроку мови діти пішли…

А) у майстерню;   б)додому.

5. Найкраща лінійка вийшла у …

А)Миколи;   б) Романа

6. Для чого Роман взяв свою лінійку до класу?

А) йому було шкода залишати її в майстерні

Б) хотів показати, що і він може зробити щось найкраще.

Перевірка: 1-б, 2-а, 3-б, 4-а, 5-б, 6-б.

Повторне читання оповідання вголос.

-         Поспостерігайте за зміною настрою у хлопців.

4.     Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

-         Які уроки згадує автор? Що учні робили на кожному з них?

-         Яку оцінку отримав Роман за диктант?

-         Який настрій мали хлопці на уроках рідної мови?

-         Прочитайте, які лінійки вийшли у кожного з хлопців. Як вчитель оцінив їхні роботи?

-         Як змінився настрій у Миколи і Романа?

-         Які здібності виявили діти?

-         Що автор хотів показати своїм твором? Що схвалює? (не втрачати віри у свої сили).

-         Чи переживали ви подібні почуття? Що б вам хотілося робити краще?

5.     Добір антонімів з тексту до слів:

Ледарювати -        , гірше -          , найнижча -     , погано -    , запитує -      ,

Попереднього - … .

6.     Розвиток зв’язного мовлення.

-         Продовжіть оповідання кількома реченнями про те, як хлопці покращили свої оцінки з предметів, який у них не виходив.

Підсумок уроку.

Поміркуйте, що автор схвалює, а що засуджує у своїх творах. Від чого хоче застерегти читача? До чого заохочує? Які почуття викликав урок?

-         Отже, справжній друг завжди поруч. Він допоможе, порадить, виручить, підтримає і словом , і ділом, поділиться всім, розділить радість і смуток. Тож тримайте свою душу відкритою для добра, щастя, любові і тоді ви відчуєте, яке прекрасне життя. А зараз візьміть сердечка і запишіть якості справжнього друга і покладіть у чарівну торбинку. Чи можна тепер її зав’язати? (Ні). Скільки має прожити людина, стільки і повинна поповнювати свою торбинку доброти.

-         Чи справдились ваші очікування від уроку? А вам бажаю ніколи не втрачати віри у свої сили.

Домашнє завдання. Виразно читати в особах –для  учнів сер. рівня.

Для сильних – придумати продовження оповідання.

Гра «Чарівна паличка». (Діти стають у коло. Передають паличку один одному і бажають щось хороше).